Внесено зміни до положення про Личаківський цвинтар

Сесія Львівської міської ради підтримала ухвалу «Про внесення змін до ухвали міської ради від 19.03.2009 № 2550 «Про внесення змін до ухвали Львівської міської Ради народних депутатів від 05.11.1990 «Про затвердження положення про історико-культурний заповідник «Личаківський цвинтар».


«Пропонується внести зміни до ухвали сесії Львівської міської ради від 2009 року щодо Личаківського цвинтаря», — сказав Михайло Нагай, директор ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар».

«Розглянувши звернення о. Михайла Лучківа, настоятеля церкви св. Андрія Первозванного Чину святого Василія Великого, та пропозицію від управління охорони історичного середовища, пропонуємо внести зміни до ухвали «Про затвердження положення про історико-культурний заповідник «Личаківський цвинтар».

А саме, пункт «без орендно-охоронної плати за послуги здійснюються — почесні поховання воїнів УПА, політв’язнів, репресованих, їх дружин на полях №№ 42, 67, 76, 86-а та у родинні гробівці і могили на інших полях», доповнити:

— поховання військовослужбовців Збройних сил України, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та інших структур, добровольців і волонтерів, які загинули або померли від поранень під час бойових дій у зоні проведення антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил на полях № 67 та № 76;

— поховання, перепоховання духовенства та ченців Чину святого Василія Великого Української греко-католицької Церкви на полі № 37 з правом будівництва каплиці з криптою", — зазначено в пояснювальній записці до проекту ухвали.

Відтак, за ухвалу проголосувало 45 депутатів.

Довідка

До 1946−1947 років на території сучасного Личаківського цвинтаря з північної сторони існував Австрійський військовий цвинтар.

На плані з 1927 року зафіксовано 111 могил Українських стрільців, що знаходилися до ексгумації 1935 pоку з західного боку Австрійського військового цвинтаря. Виходячи з документу ДАЛО (ф. 1, оп. 30, спр. 4463, «Список воїнів і полонених, що загинули або померли і поховані на Австрійському військовому цвинтарі на Личакові»), на двох ділянках, що належали родині Боднарів, під час листопадових подій поховано 103 відомих і 67 невідомих стрільців (разом 170 загиблих).

Після, так званої, комасації 1935−1936 років стрілецькі поховання займали одну, значно меншу, ділянку на сучасному полі № 85 Личаківського цвинтаря (поряд з існуючою могилою четаря УГА П. Ліськевича) і були розташовані у три ряди.

Поховання українських січових стрільців на цій території були знищенні за радянських часів.

У 1989 році у верхній частині військового меморіалу, на місці колишніх поховань стрільців і старшин Української Галицької армії, Львівське відділення Українського товариства «Меморіал» встановило високий березовий хрест, який згодом було замінено на металевий з написом «На полі № 82 поховані січові стрільці, старшини, учасники Листопадового чину 1918 року, 170 осіб».

У 2009 році на сучасному полі 85 Личаківського цвинтаря встановили пам'ятник австрійським воїнам. У 2018 році поруч було встановлено пам'ятник словенським воїнам, які воювали під час Першої світової війни в складі Австрійської армії.

Прийнято рішення до 100-річчя Західноукраїнської Народної Республіки у верхній частині Личаківського військового кладовища (Марсового поля) встановити кам’яний (за типовим варіантом) хрест, замість металевого.

Найпопулярніші новини сьогодні

Сьогодні
більше новин