“Баба-жаба”: як львів'янка разом із своєю 87-річною бабусею запустили стартап

На сайті 032.ua триває спецпроект “Історії успіху львів'ян”. Нагадаємо, що впродовж кількох місяців ми розповідатимемо історії жителів Львова, які займаючись улюбленою справою, створюють.


На сайті 032.ua триває спецпроект “Історії успіху львів'ян”.

Нагадаємо, що впродовж кількох місяців ми розповідатимемо історії жителів Львова, які займаючись улюбленою справою, створюють нетипові проекти або успішний бізнес. Сьогоднішня героїня нашого проекту - Софія Філіпчук, яка разом із свою бабусею, запустила проект “Баба-жаба”.

Досьє:

Софія Філіпчук народилася і живе у Львові. Вчилася в коледжі Труша, Львівській національній академії мистецтв і в Українській академії друкарства. Після закінчення навчання займалася весільним декором, а згодом почала робити листівки із ілюстраціями та створила в мережі крамничку “На дереві/On a tree”. Нещодавно разом із свою бабусею Євгенією Шлапак вона запустила стартап із продажу в'язаних серветок під назвою "Баба-жаба".

Бабусі Софії 87 років. Народилася вона у селі Медика, а у 12 років її разом із сім'єю відправили у Німеччину. Там у школі вона і навчилася в'язати. Сьогодні Євгенія Шлапак проживає у селі Тамановичі Львівської області і створює в'язані серветки. 

Софіє, розкажіть, як виникла ідея створити проект “Баба-жаба”?

В дитинстві ми з сестрою не їздили на моря чи інші країни, бо в кінці травня нас на канікули відвозили в село, а в кінці серпня забирали назад. Тому тема села, бабусів і дідусів мені дуже близька.

Так, як я дуже люблю свою бабусю, то свого часу створила серію колажів із бабусиними фразами та зображеннями і показала їх на кількох виставках. Згодом почала записувати пісні свої бабусі, історії та розмови на відео і викладати в мережу. Я знала, що бабусі завжди подобалося робити в'язані серветки та бачила, як тривалий час вона їх усім дарує і якось я сказала їй: "а давайте робити бізнес?". Вона була не проти і я вирішила взяти ситуацію в свої руки. Розмістила у фейсбуці повідомлення, мовляв  запускаємо з бабою бізнес - в'язані серветки, заряджені теплом, любов'ю, бабиними обіймами, п'єцом з дровами, сушеними яблуками і піснями. 

І якою була перша реакція користувачів мережі?

Чудовою. Я насправді не чекала, що люди так позитивно відреагують. В мене було 40 в'язаних серветок і всі розкупили буквально за два тижні.Тепер бабуся готує нові. 

А як виручку ділите? На двох?

Ні. Всю віддаю їй. Я знаю, що їй приємно і вона буде тішитись. Продаємо серветки ми по 100 гривень, хоч я вважаю, що це дуже дешево. Втім, і мені, і бабусі приємно, що так багато людей тепер мають її в'язані серветки: і в Києві, і в Дніпрі, і в Одесі. Навряд чи вони б туди потрапили по-іншому. 

Напевно це питання цікавить усіх, хто вперше чує "Баба-жаба". Чому саме така назва проекту?

Це бабуся себе так називає. Дехто питається мене: "чому ви на свою бабусю кажете жаба", а я відповідаю: "це не я". Інколи, коли до неї телефонуєш, вона відповідає: “Баба-жаба, айн,цвай, драй”. Це її псевдонім для внуків та дітей.  Тому, коли я обирала назву для проекту, то не сумнівалась ні на мить, що цей правильний, бо і я, і бабуся, і наші рідні знають, що це звучить по доброму і жартівливо. 

Софіє, Ви згадували, що записуєте на відео, як бабуся щось розповідає або співає і викладаєте це в мережу. Як вона до цього ставиться? 

Взагалі бабі важко пояснити, що таке інтернет. Нещодавно одна жіночка в селі, в якої є інтернет, розповіла, що дивилася в мережі, як вона співає. Бабуся запитала – "а де і як? І вона пояснила, що інтернет - це таке радіо, яке можна увімкнути і побачити. Як на мене це чудове пояснення і тепер я бабусі так і пояснюю – що це для радіо. Сама ж бабуся ніколи не проти, коли я записую її на відео чи фотографую або ж розповідаю історії про неї. Питається тільки, чи гарно вона виглядає.

Розкажіть детальніше про свою бабусю. Чим вона займалася колись і що робить тепер?

Їй 87 років і зараз в неї нарешті відпустка. Все життя вона з дідом тримала велику господарку, виховувала дітей. 10 років тому дідусь помер і вона перестала займатися господаркою. 

Деколи я сама думаю: а що вона робить щодня, бо ж нікуди не ходить. Але бабуся каже, що їй добре вдома і вона дуже любить в'язати. 

Колись, до речі, вона вміла в'язати багатьма техніками, наприклад, використовувала техніку п'яти спиць. Тому, коли у Львові всі ходили в одязі, який купували на Південному, ми з сестрою ходили до школи у в'язаних спідницях від бабусі. Тепер ж вона працює тільки з гачком.

Як бабуся реагує, коли чує, що її серветки продаються?

Вперше , коли я їй сказала, що продала серветки вона жартівливо запитала: "а коли ти передаш мені ці гроші". Їй подобається, що їх купують. Часто їй приносять старі речі, вона їх порить і в'яже. Це її захоплення. Колись ми купували нитки, але то стало дуже дорого. Я рахувала, якщо виготовляти серветки із нових ниток то вона б мала коштувати десь 400 гривень і то не знаю чи було б вигідно. Тепер ж моя мама придумала хитрий план – вона купує старі шарфи, приводить їх у хороший стан і порить. Колись, звісно, я пробувала допомагати бабусі підбирати кольори. Але коли я втручалась своїм дизайнерським оком, серветки виглядали негарно, тому я більше не втручаюсь. Мені дуже подобається дизайн бабусі. 

Як плануєте розвивати проект? Я бачила нещодавно Ви зробили інстаграм-сторінку бабусі…..

Так. Я публікую там історії від її імені. Це буде так звана онлайн-історія про її життя, таким, як воно було. Незабаром я візьму участь у OneDayShop. Буду там продавати листівки, постери і мед із бабиного села, щоб допомогти їй фінансово. 

Ще планую зробити книжку “Моя бабця – супергерой”. Колись у мене була така виставка у  Українському Домі у Варшаві, але я хочу доробити ілюстрації. 

Скажіть, а хто Вам допомагає?

Спочатку все робила саме, але зараз батьки і брат постійно ходять на Нову пошту і відправляють посилки, бо зараз в моїй роботі почався дуже активний період, адже всі готуються до Миколая та свят.

А чим Ви займаєтесь?

В мене є своя онлайн-крамничка. Я назвала її “На дереві On a tree” і виготовляю брошки та поліграфію. 

А де Ви черпаєте натхнення на стільки проектів?

Думаю в роботі. Чим більше працюю, тим більше натхнення. Люблю весь час щось  експериментувати і робити щось нове, наприклад, із дерева. 

Зараз в Україні і у Львові зокрема багато онлайн-крамничок із хенд-мейду. Скажіть, як Ви "відвойовуєте" своїх клієнтів?

У мене немає і не було спеціального плану, щоб якось відвоювати клієнтів. Я просто роблю те, що мені подобається, напевно, тому це подобається й іншим. Зараз я співпрацю із різними крамницями по Україні, такими, як “Щось цікаве” у Львові, і починаю замислюватись про щось своє. 

Що для вас є успіх?

Коли я бачу, що те, що я роблю подобається не тільки мені, а й іншим. 

Розмовляла: Ірина ТРУШ. 

Фото: Назар Юськів. 

Найпопулярніші новини сьогодні

15 Грудня, 2017 П'ятниця
14 Грудня, 2017 Четвер
більше новин