Україна: між автокефалією і Томосом

На Синоді в Константинополі було прийнято кілька важливих рішень, які дозволили створити правову базу для надання українській церкві Томосу.


На цьому тижні відбулася історична подія. 11 жовтня було оголошено рішення Священного Синоду Константинопольського патріархату про надання автокефалії (статусу незалежної помісної церкви) українській православній церкві.

Після проведення об'єднавчого собору, обраний ієрархами предстоятель отримає і Томос, що підтверджує новий статус української церкви. Здійсниться те, про що свого часу мріяли Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Богдан Хмельницький, Павло Скоропадський. Україна, як і всі незалежні православні країни, - отримає свою соборну церкву.

Що сталося у Константинополі

На Синоді у Константинополі було прийнято кілька важливих рішень, які дозволили створити правову базу для надання українській церкві Томосу.



Перше - Синод прийняв рішення надати Томос про автокефалію православній церкві в Україні. «Оновити рішення, прийняте раніше Вселенським патріархатом, про надання автокефалії церкві в Україні», - йдеться в рішенні.

Друге - Синод визнав незаконною анексію Київської митрополії Москвою у 1686 році. Прийнятим рішенням скасовується юридичне зобов'язання синодального листа 1686 рока, «виданого за обставинами того часу», яке наділяло московського патріарха правом призначати київського митрополита. І, відповідно, Константинополь повертає собі право на хіротонізацію ієрархів київської церкви.

Тут доречно зробити невеличкий історичний відступ і нагадати читачам, як київська церква-мати потрапила у підпорядкування до московської пасербиці.

... З 988 року, після того, як великий князь київський Володимир хрестив Русь - місто на дніпровських пагорбах стало центром і церковної митрополії, підпорядкованої Константинопольському патріарху.

Однак 1299 року київський митрополит переїхав з Київа, щр так і не відродився після монголо-татарської навали до колишньої величі, спочатку до Володимира, а в 1326 році - до Москви.

Але великим князям литовським не сподобалося, що київською митрополією правлять з Москви. І в 1353 році в Константинополь прибули відразу два кандидати на пост «митрополита Київського і всієї Русі». Олексій - від великого князя московського, і Роман - від великого князя литовського. Вселенський патріарх присвятив в митрополити обох - Олексія в «ієрархи всієї Русі», а Романа - в ієрархи «Литви і Малої Русі». Так в Московії і в Україні з'явилися дві незалежні одна від одної митрополії.

А у 1441 році чергового московського митрополита Ісидора в Москві заарештували, звинувативши його в єресі за згоду прийняти унію на об'єднавчому Флорентійському соборі. Ісидорові незабаром вдалося втекти, а в Москві без жодної згоди Константинопольського патріарха у 1448 році обрали митрополитом владику Йону. У 1459 році пішли ще далі - проголосили автокефалію московської церкви. І з точки зору Константинополя, стали розкольниками. У відлученні від благодаті Вселенського патріарха московська церква пробула аж до 1589 рока - довгих 130 років.

І вже після Переяславської Ради і після смерті гетьмана Богдана Хмельницького московська патріархія стала робити спроби перепідпорядкувати собі Київську митрополію.

У 1685 році в Москві в присутності царя патріарх Іоаким поставив на митрополичий престол у Києві Гедеона Святополка-Четвертинського.

З новопризначеного митрополита була взята присяга «під послухом у Константинопольського патріарха не бути і з-під його пастирства за віддаленістю далекої дороги вийти».

Через рік анексію Київської митрополії обгрунтували вже і згідно «церковним канонам». За хабар в 200 золотих і в 120 соболиних шкурок константинопольський патріарх Діонісій видав відпускну грамоту про поступку архіпастирства над Києвом московському патріарху.

Через рік Патріарха Діонісія IV скинули з престолу члени Синоду.

А ось що про подальші події написав єпископ Петроградський і Гдовський Російської православної автономної церкви (РПАЦ) Григорій Лур'є.

«Перепідпорядкування Київської митрополії Московському патріарху - історичний міф. Константинопольський собор 1686 року і патріарх Єрусалимський Досифей відмовилися визнати законним вторгнення Московського патріарха в українські справи і погодилися лише передати йому права намісника, або екзарха Вселенського престолу ( "І так буде єпархія убо Константінополскаго, наместствующая ж ось святійшого патріарха Московського") ... Захоплення Київської митрополії Московським патріархом в Константинопольському патріархаті завжди вважали беззаконням, що учинено всупереч канонічним правом. Оскільки для Константинопольського патріархату зберегли канонічного значення лише ті межі Московського патріархату, які були визначені соборним актом 1593 року, коли останньому «подарували» патріарший статус» ...

Третє - Синод визнав недійсними анафеми РПЦ МП предстоятеля УПЦ Київського патріархату Філарета (Денисенка) і першоієрарха Української автокефальної православної церкви митрополита Макарія (Малетича). Відзначається, що ці архієреї і їх послідовники "виявилися в розколі не з догматичних причин".
Таким чином, предстоятелі УПЦ КП і УАПЦ відновлені в священніцькому й єпископському стані. Також важливо, що висвячені ними єпископи - теж канонічні. Це означає, що всі здійснені ними церковні таїнства, каноничні. Таким чином, ніякого «перехрещення» вірних мирян УПЦ КП і УАПЦ точно вже не буде.

Четверте - ще одним рішенням Синоду стало негайне відновлення ставропігії Вселенського патріарха (відкрити монастир, підпорядкований безпосередньо патріарху) в Києві «як одну з численних ставропігій в Україні, які там завжди існували».

П'яте - Синод настійно закликає уникнути захоплення церков, монастирів, уникнути будь-якого насильства.

І хто тепер розкольники?

Рішення Священного Синоду Константинопольського патріархату викликало справжню істерику в Росії, як у політиків, так і у церковних ієрархів.

Тепер вони хочуть накласти анафему вже на вселенського патріарха. «Думаю, що за такі дії на патріарха Варфоломія треба накласти анафему», - заявив архієпископ Климент (Вечеря).

Прес-секретар патріарха РПЦ Кирила священик Олександр Волков заявив, що Константинополь прийняв «катастрофічні рішення для всього світового православ'я».

Однак, поки жодна помісна церква не підтримала РПЦ. Якщо справа так піде й надалі, то не Константинопольський патріарх і створена Українська помісна церква виявляться в церковній ізоляції, а навпаки - сама РПЦ.

Міністр закордонних справ Кирило Лавров побачив в діях патріарха Варфоломія «американський слід» і провокацію. Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков пішов ще далі і заявив, що Росія буде захищати інтереси православних, «як захищає інтереси російськомовних». Нагадаємо, що православні громади є і в таких країнах світу, як США, Канада, Японія, Китай - так що загроза «захистити» православних, як вже захистила Росія «русскій мір» на Донбасі і в Сирії відноситься тепер не тільки до України.

Втім, повторюся, поки жодна православна помісна церква не підтримала РПЦ.

На думку російського політолога Станіслава Бєлковського, отримання українською церквою Томосу призведе до відставки патріарха Кирила.

«Мені видається, зроблено перший крок до проводів на відпочинок патріарха Кирила. Це було б цілком логічно. Предстоятель, який завжди вважався сильним церковним дипломатом, програв цей найважливіший матч начисто. Особливо невдалим був візит патріарха Кирила у Стамбул 31 серпня 2018 року. Коли предстоятель РПЦ морочив голову патріархові Варфоломію, в основному, страшилками суто світській властивості. Типу того, що український народ мріє повернутися під крило Росії», - зазначив Бєлковський.

Відзначимо, що в ході вивчення незаконної анексії РПЦ Київського митрополичого престолу сплив і ще один цікавий факт. Виявляється, сама РПЦ не має документа про свою канонічність, тобто Томосу. Так що перед тим, як вішати на українців клеймо «розкольників», варто було б Москві придивитися до колоди у власному оці.

Коли Україна отримає Томос

Київський патріархат Української православної церкви закликав ієрархів УАПЦ і Московського патріархату негайно приступити до підготовки Надзвичайного об'єднавчого собору.

Головне завдання цього собору - «прийняти рішення про церковну єдність, вибрати Предстоятеля єдиної помісної автокефальної УПЦ, який від її імені отримає патріарший і синодальний Томос про автокефалію».

Собор повинен відбутися не пізніше наступного Синоду в Константинополі - а це друга половина листопада. Швидше за все, він пройде в Софійському соборі у Київі. Його учасниками стануть усі підписанти звернення до Вселенського патріарха про дарування Томосу.



Це все єпископи УПЦ КП і УАПЦ, а також 10 ієрархів УПЦ МП. Поки явним фаворитом майбутніх виборів є нинішній предстоятель УПЦ КП Філарет. Після виборів голови нової помісної церкви і буде вручений Томос, що буде означати, з точки зору церковного права, завершення процесу створення Української соборної церкви.

Що буде з УПЦ МП і Лаврами

На думку прес-секретаря УПЦ КП Євстратія Зорі, зараз Московський патріархат налічує в Україні 12 тисяч парафій і, на його думку, половина з них приєднається до єдиної помісної церкви.

«Потім, в перспективі декількох років, я думаю, ще десь дві третини від тих, які залишаться, вони будуть переходити, а в довгостроковій перспективі ми вважаємо, що в Україні взагалі буде існувати, як в Грузії - Грузинська церква, в Болгарії - Болгарська церква, в Румунії - Румунська церква, і там немає Московського патріархату, оскільки це аномалія, з канонічної точки зору, так само, з часом, коли російська церква визнає автокефалію Української церкви, остаточно буде врегульовано це питання. Можливо, залишиться один храм в Києві, який буде представництвом Московського патріарха при патріархові Київському», - сказав Зоря.

Можливо, ці оцінки надто оптимістичні, але безумовно, що процес переходів з УПЦ МП в нову Помісну церкву матиме лавиноподібний характер, особливо в західній і в центральній Україні.

Також зрозуміло, що досить буде і тих, хто захоче залишитися в РПЦ МП. Швидше за все, в Україні ще довгі роки будуть існувати дві канонічні церкви. Саме так після здобуття незалежності в Естонії відновили власну православну церкву, а в 1996 році за підтримки естонської влади Вселенський патріарх відновив дію Томосу про автономію естонської церкви. І сьогодні в Естонії є парафії, як Константинопольського, так і Московського патріархату.

Головними духовними центрами в православ'ї вважаються Лаври. Вони є магнітом для паломників і, крім власне свого сакрального статусу, приносять величезний прибуток. Сьогодні всі три Лаври в Україні - Києво-Печерська, Почаївська та Святогірська знаходяться під контролем РПЦ МП.

Головна з перлин світового православ'я - Києво-Печерська лавра, хоч і належить формально українській державі, за фактом знаходиться у оренді на 50 років у УПЦ МП.



Майбутнє лаври так само, як і будь-якого церковного приходу, будуть визначати, перш за все, самі парафії. Саме такої позиції дотримується патріарх УПЦ КП Філарет.

«Ми принципово хочемо дотримуватися цього: ніякого насильства, а вільний вибір або Українська церква, або Руська. Зібралося село. 2/3 проголосувало за Українську церкву, значить, храм належатиме цій громаді. А ті віруючі мають право на організацію своєї релігійної громади, але вони вже будуть називатися не Українська церква, а Російська церква в Україні», - зазначив Філарет.

Президент Петро Порошенко жорстко попередив про неможливість застосування насильства в церковних питаннях.

«Як тільки де побачите людей, які будуть закликати взяти силою лавру, монастир або храм, знайте, це - московська агентура», - підкреслив Порошенко. Він зазначив, що мета російської влади - «розпалити в Україні релігійну війну», що не входить в плани Києва. Президент зазначив, що створення незалежної церкви - це «шлях миру, спокою і розуміння».

Також можливо, що рано чи пізно поріділа парафіями УПЦ МП перейде під пряме управління РПЦ МП на правах екзархату. До речі, саме такий варіант передбачав настоятель Нікольського монастиря і духівник президента-втікача Віктора Януковича старець Зосима Сокура, який помер у 2002 році. У своєму заповіті він вимагає від ченців своєї рідної Микільської обителі (Донецька область) не визнавати автокефалію, і перейти під безпосереднє управління патріарха московського. «У разі відходу України від Москви, яка б не була автокефалія, беззаконне або "законна", автоматично переривається зв'язок з Митрополитом Київським».

Наслідком надання Україні автокефалії через кілька років може стати ще один важливий факт. Після створення помісної церкви України за кількістю православних парафій цілком під силу буде обігнати Росію, а це значить, що наша країна стане лідером світового православ'я, і ​​Київ знову набуде статусу Нового Єрусалиму - духовної столиці всього православного світу.

Роман Лазоренко

Найпопулярніші новини сьогодні

Сьогодні
більше новин