Від початку 2018 року в місті Львові сталося 59 випадків отруєння чадним газом, внаслідок яких постраждало 115 осіб, з них — 37 дітей

Порушення правил безпеки при експлуатації в холодну пору року пічного і газового опалення — поширена причина виникнення пожеж у побуті та нещасних випадків, пов’язаних з отруєнням чадним газом. Так, від початку 2018 року в місті Львові сталося 59 випадків отруєння чадним газом, внаслідок яких постраждало 115 осіб, з них — 37 дітей. На жаль, не обійшлося без смертельних випадків — обліковано 7 летальних наслідків отруєння. Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту ЛМР закликає мешканців не легковажити своїм здоров’ям та життям.


«Особливу увагу хотів би звернути на профілактику отруєння чадним газом. У нас з початку року вже 59 випадків отруєння чадним газом, внаслідок яких постраждало 115 осіб, з них — 37 дітей. На жаль, не обійшлося без смертельних випадків — обліковано 7 летальних наслідків отруєння.

Головною причиною отруєння чадним газом є необережність самих мешканців.

Двічі на рік міська комісія ТЕБ і НС розглядає питання перевірки димових вентиляційних каналів, але завдяки мешканцям ця робота часто проводиться формально. Тому що коли приходять перевіряти, людина підписується на порозі, категорично не пускає у кімнату. Люди просто не думають про свою безпеку.

Друга проблема — це ті будинки і квартири, які здаються в оренду. Бо, як правило, ці отруєння чадним газом бувають у квартирах, які винаймають.

Третя проблема — в тому, що отруєння дітей є виключною проблемою батьків, дорослих. Мама чи бабуся могла і не відчути концентрації, бо до 10% людина не відчуває карбоксу, а для дитини від 5% карбоксу — це вже ураження!", — наголосив начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення ЛМР Віктор Іваніцький.

Коли посилюються пориви вітру і трапляються перепади тиску у повітрі, порушується тяга у димових та вентиляційних каналах, що значно ускладнює роботу газового та пічного опалення. Основними ж причинами отруєння чадним газом є недбале ставлення до газових приладів, неуважність, герметичність вікон, вхідних дверей і відсутність при цьому провітрювачів, недотримання елементарних правил безпеки.

Використовуючи для опалення газові прилади:

  • під час сильного вітру не рекомендується користуватися газовими опалювальними приладами та колонками, які мають відвід продуктів згоряння в димоходи, оскільки є загроза виникнення зворотної тяги, при цьому продукти згоряння попадають у приміщення;
  • у період різких похолодань власники житлових будинків повинні проводити огляд оголовків димоходів і вживати заходи щодо запобігання їх обмерзання та закупорювання димоходів;
  • не використовувати для обігріву приміщень несертифіковані та саморобні нагрівальні прилади, газові кухонні плити;
  • не закривати вентиляційні решітки і не заклеювати кватирки в приміщенні, де встановлені газові прилади;
  • перед запалюванням газового приладу слід привідкрити вікно чи кватирку і перевірити, чи провітрювач, який встановлений у пластиковій рамі, є відкритий і допускає повітря у приміщення, опісля — перевірити наявність тяги у вентиляційному димовому каналі і лише після цього запалювати газовий прилад. Якщо немає тяги — слід викликати газову службу.

Під час використання пічного опалення, необхідно дотримуватись правил:

  • впродовж усього опалювального сезону слід очищати димоходи та печі від сажі, щоб не сталось її займання;
  • усі димові труби та стіни на горищі, через які прокладено димові канали, повинні бути заштукатурені й побілені;
  • біля кожної печі перед топковим отвором на горючій підлозі слід прибити металевий лист, розміром не менше 0,5×0,7 м.

Під час використання пічного опалення не можна:

  • залишати печі, які топляться, без нагляду, або доручати нагляд за ними малолітнім дітям;
  • користуватися печами, які мають тріщини;
  • розміщувати паливо, інші горючі речовини та матеріали безпосередньо перед топкою;
  • сушити й складати на печах одяг, дрова, інші легкозаймисті предмети та матеріали;
  • застосовувати для розпалювання печей легкозаймисті та горючі рідини;
  • використовувати дрова, довжина яких перевищує розміри топки;
  • залишати печі, які топляться, із відкритими дверцятами топки;
  • зберігати у приміщенні запас палива, який перевищує добову потребу;
  • зберігати запальнички та сірники у легкодоступних для дітей місцях. Діти віком від двох років здатні самостійно їх запалити.

Під час використання для опалення газових приладів, необхідно пам’ятати:

  • у період різкого похолодання власники житлових будинків повинні проводити огляд оголовків димоходів та вживати заходи щодо запобігання їх обмерзання та закупорювання димоходів;
  • під час сильного вітру не рекомендується користуватися газовими опалювальними приладами та колонками, які мають відвід продуктів згоряння в димоходи, оскільки є загроза виникнення зворотної тяги, при цьому продукти згоряння потрапляють у приміщення;
  • не використовувати для обігріву приміщень несертифіковані та саморобні нагрівальні прилади, газові кухонні плити.

У разі використання побутових електронагрівальних приладів:

  • не залишайте без нагляду, у разі виходу з приміщень, увімкнені в електромережу нагрівальні прилади;
  • намагайтеся уникати перевантаження електричних мереж, не вмикайте одночасно кілька побутових електроприладів великої потужності;
  • не застосовуйте саморобні некалібровані плавкі вставки в запобіжники електричного струму.

Під час усіх нещасних випадків, пов'язаних із використанням газу (вибух, пожежа, отруєння), слід зателефонувати в одну з міських служб: швидку допомогу — 103, пожежну — 101, газову — 104, поліцію — 102. Будь-яка з цих служб повідомить решту і вони прибудуть на місце події.

Найпопулярніші новини сьогодні

Сьогодні
більше новин