З нагоди 100-річчя Національної академії наук України подяками від громади Львова нагороджено наукову громадськість Західного регіону України

Сьогодні, 19 листопада, у Львівському національному академічному театрі опери і балету ім. Соломії Крушельницької відбулося урочисте відзначення 100-ої річниці Національної академії наук України. Міський голова Львова Андрій Садовий подякував науковій громадськості за неоціненний внесок в українську науку та нагородив науковців подяками від громади міста Львова.


Можна говорити про суднобудування, але воно буде тоді можливе, коли ми будемо вантажі возити річками. Подивився статистику: сьогодні тільки 3% вантажу в нашій державі перевозиться річками, в Румунії — 30%, а в Америці — 40%. До речі, цікава річ, в Америці у внутрішньому водному просторі мають право ходити тільки судна виготовлені в Америці — підтримка власного виробника.

Відтак, за вагомі досягнення у науковій роботі та з нагоди 100-річчя Національної академії наук України міський голова Львова нагородив подяками та грошовими виплатами у розмірі 10 тис. грн. наукову громадськість Західного регіону України. Подяки отримали:

—  Климкович Богдан Ярославович — головний інженер Карпатського відділення Інституту геофізики імені С. І. Субботіна НАН України

—  Кориневський Микола Антонович — доктор фізико-математичних наук, професора, провідного наукового співробітника Інституту фізики конденсованих систем НАН України (не буде на заході)

—  Нахлік Оксану Мирославівну — кандидат філологічних наук, старшого наукового співробітника ДУ «Інститут Івана Франка НАН України»

—  Токовий Юрій Владиславович — доктор фізико-математичних наук, заступника директора Інституту прикладних проблем механіки і математики імені Я. С. Підстригача (не буде на заході)

—  Шпаківська Ірина Миронівна — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу екосистемології Інституту екології Карпат НАН України

«Ви знаєте, 100 років — це епохальна подія. І навіть важко собі з прогнозувати, а якою була б наша Академія наук, якщо б ми сьогодні спільно святкували 100-ліття академії, святкували 100 років нашої незалежної держави. Святкуємо 27, а могли б святкувати 100… Але то є історія, але дуже важливо знати історію і вчитися на наших помилках. Ми також в цьому році в Україні у Львові пропагуємо століття ЗУНРу, щоб наші діти, щоб взагалі українці знали цю важливу сторінку в нашому житі. І ми випустили ювілейні нагороди до 100-ліття ЗУНР, і я б хотів цими нагородами вшанувати наших найкращих людей, які сьогодні є в цьому залі: Ігоря Юхновського, Зіновія Назарука і В’ячеслава Богданова», — додав мер Львова Андрій Садовий.

Ювілейні нагороди до 100-ліття ЗУНР отримали: Ігор Юхновський — доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України; Зіновій Назрук — голова Західного наукового центру Національної академії наук України, академік НАН України, професор, доктор фізико-математичних наук (Радіофізика); В’ячеслав Богданов — доктор фізико-математичних наук (Механіка деформівного твердого тіла), академік НАН України (механіка).

До слова, президія НАН України присудила вручити меру Львова ювілейну відзнаку за підтримку міської влади для науковців.

Інформаційна довідка

«Західний науковий центр Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України» — основна організаційна і координаційна ланка регіональної системи науково-технічної та інноваційної діяльності в західних областях України, орієнтована на вирішення актуальних соціально-економічних та культурних проблем розвитку регіону. Розташована за адресою: м. Львов, вул. Матейка, 4.

Західний науковий центр НАН України і МОН України об'єднує науковців семи областей: Волинської, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Рівненської, Тернопільської та Чернівецької.

У західному регіоні функціонують 23 установи Національної академії наук України, 33 вищі навчальні заклади, 137 галузевих науково-дослідних та дослідно-конструкторських установ, в яких працює понад 18 тис. співробітників, в тому числі: 8 академіків та 19 член-кореспондентів Національної академії наук України, понад 1600 докторів наук, більше 7000 кандидатів наук.

Пріоритетними напрямками науково-координаційної та пошукової діяльності є:

• системи управління та екологічного регулювання розвитку регіону, транскордонне співробітництво;

• створення та освоєння ресурсозбережних, енергоощадних екологічно чистих технологій енергетики, приладо- та машинобудування;

• розробка і впровадження технологій зміцнення конструкційних матеріалів, методів антикорозійного захисту трубопроводів;

• вдосконалення виробництва калійних добрив;

• підвищення нафто- та газовіддачі пластів на родовищах Прикарпаття;

• раціональне використання та охорона природних ресурсів Карпат і басейнів рік Дністер, Західний Буг, Тиса;

• розробка і впровадження систем інформатизації областей регіону;

• дослідження соціогуманітарних проблем людини, проведення моніторингу подій, визначення рейтингу політичних лідерів;

• збереження та відтворення народних промислів, ремесел; дослідження мистецьких пам'яток регіону;.

• підтримка й виявлення обдарованих і талановитих дітей в рамках співпраці з Малою академією наук учнівської молоді.

Ці напрями є ключовими при створенні комплексних цільових програм соціально-економічного, науково-технічного та інноваційного розвитку західного регіону України за участю Західного наукового центру та його установ, розвитку міжрегіонального співробітництва у сфері науки та освіти.

Національна академія наук України (НАН України) — вища наукова самоврядна організація України, що є найбільшим центром наукових досліджень в Україні.

У складі НАН України станом на початок 2017 року діють 163 наукових установи та 46 організацій дослідно-виробничої бази. Загальна кількість працівників в НАН України станом на 01.01.2018 складала 29 870 осіб.

Українську академію наук засновано за указом гетьмана Павла Скоропадського 14 листопада 1918 року. Її було створено самоврядною установою, яка одразу складалася з 45 установ: 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінети, 2 лабораторії, Ботанічного та Акліматизаційного садів, Астрономічної обсерваторії, Біологічної станції, бібліотеки, друкарні та архівів. Видання Академії повинні були друкуватися українською мовою. Статут підкреслював загальноукраїнський характер УАН: її дійсними членами могли бути не тільки громадяни Української Держави, але й українські вчені Західної України (що тоді входила до складу Австро-Угорщини). Іноземці теж могли стати академіками, але за постановою 2/3 дійсних членів УАН. Президію та перших академіків (по три на відділ) призначив уряд, у подальшому членів мали обирати ці академіки. Першим президентом УАН був Володимир Вернадський.

Найпопулярніші новини сьогодні

Сьогодні
16 Грудня, 2018 Неділя
15 Грудня, 2018 Субота
14 Грудня, 2018 П'ятниця
більше новин